Новости банкирования и клинического применения стволовых клеток (обзор докладов ISSCR-2015)

isscr2015-lockup

24-27 червня 2015 р. в м. Стокгольм (Швеція) відбулася 13-а щорічна зустріч Міжнародного товариства дослідників стовбурових клітин (International Society for Stem Cell Research – ISSCR).

Україну на цій конференції представляли директор кріобанку Інституту клітинної терапії, к.б.н., лауреат Державної премії України Лобинцева Г.С., а також заступник директора кріобанку к.б.н. Шаблій В.А. Інститут клітинної терапії, співзасновник і дійсний член Асоціації кріобанків, упродовж багатьох років є і дійсним членом Міжнародного товариства дослідників стовбурових клітин (ISSCR).

В програму 13-ої конференції Міжнародного товариства дослідників стовбурових клітин (ISSCR) ввійшли доповіді провідних світових учених, в тому числі лауреата Нобелівської премії з медицини та фізіології 2012 р. за відкриття індукованих плюрипотентних стовбурових клітин – професора Сінья Яманака.  У наукову програму конференіі ISSCR також увійшли 3 доповіді співробітників Інституту клітинної терапії (Київ, Україна).

Пленарні засідання конференції були присвячені наступним тематичним рубрикам:

  • Моделювання хвороби
  • Створення тканин і органів
  • Імунологія та стовбурові клітини
  • Плюрипотентні стовбурові клітини, механізми репрограмування
  • Регенерація й приживлення
  • Терапія стовбуровими клітинами

Робота конгресу проходила згідно наступних тематичних сесій: актуальні питання життєдіяльності клітини, зокрема процеси клітинної адгезії і міграції; контроль і індукція плюрипротентності; моделювання хвороб; епітеліальні і мезенхімальні стовбурові клітини; етичні аспекти роботи зі стовбуровими клітинами; гемопоез; стовбурові клітини нервової системи; регуляторні мережі стовбурових клітин; стовбурові клітини підшлункової залози, легенів, печінки, кишечника; ракові стовбурові клітини; трансдиференціація і репрограмування.

Крім загальновідомих джерел стовбурових клітин, таких як кістковий мозок, пуповинна кров, жирова тканина, які вже набули широкого застосування в медицині, під час роботи конференції активно обговорювалися біологічні властивості та перспективи застосування стовбурових клітин ендометрію і пульпи зубів.

У рамках конференції відбувся президентський симпозіум «Маніпулювання стовбуровими клітинами в процесах розвитку і при патології», на якому проф. Сінья Яманака прочитав лекцію «Останні досягнення застосування IPS-клітин». Професор звернув увагу, що індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (iPSCs) є безцінним інструментом для клітинної терапії, моделювання захворювань і дослідження лікарських засобів. Учеий прогнозує, що індуковані плюрипотентні стовбурові клітини будуть ще більш широко застосовуватися в медицині в недалекому майбутньому. Так, в найближчі роки очікуються клінічні дослідження по застосуванню індукованих плюрипотентних стовбурових клітин для лікування хвороби Паркінсона та тромбоцитопенії. А в 2014 р. стартувало клінічне дослідження з вивчення ефективності застосування індукованих плюрипотентних стовбурових клітин для лікування вікової макулярної дегенерації. Також ініційовано комерційний проект зі створення банку клонів індукованих плюрипотентних стовбурових клітин від донорів з гомологічним  HLA-фенотипом. Застосування подібних клонів повинно б зменшити імунну відповідь і знизити ризик відторгнення трансплантата. Інші вектори застосування індукованих плюрипотентних стовбурових клітин включають дослідження нових лікарських  засобів, дослідження з токсичності і вивчення механізмів розвитку захворювань. Також використання індукованих плюрипотентних стовбурових клітин може мати профілактичні переваги, оскільки за допомогою цих клітин можна передбачити стан пацієнта і запобігти розвитку певного захворювання.

Проф. Kari K. Alitalo та співавт. (Фінляндія) представили надзвичайно цікаву роботу «Вивчення ендотеліального фактора рота при раку і серцево-судинних захворюваннях». В останні роки отримано низку нових даних про молекулярні механізми ангіогенезу, що надзвичайно важливо для маніпуляції цим процесом, спрямованої на лікування злоякісних та ішемічних захворювань, створення проангіогенних і антиангіогенних лікарських засобів. Однак, в багатьох патологічних процесах, наприклад, таких як запалення, метастазування, порушення функції імунної системи беруть участь лімфоангіогенні фактори росту. Дослідження і маніпулювання секрецією лімфоангіогенних факторів росту може мати терапевтичне значення в лікуванні певних захворювань.

Др Mohammed Al Bagami і співавт. (Франція) у роботі «Порівняння між донорськими мезенхімальними стовбуровими клітинами кісткового мозку і дермальними фібробластами: вплив на клінічне застосування мезенхімальних стовбурових клітин» порівняли фенотип і функціональні властивості мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку і фібробластів шкіри людини. Запропоновані параметри диференціації популяції цих клітин, насамперед профіль експресії генів важливі для оцінки контамінації кісткового мозку дермальними фібробластами і виключення непрогнозованих ефектів терапевтичного застосування мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку.

Др Anna Badner і співавт. (Канада) представили доповідь «Вазопротективний вплив раннього внутрішньовенного введення мезенхімальних стовбурових клітин післятравматичного пошкодження спинного мозку». У роботі показано, що подібне лікування значно зменшує патологічні прояви і прогресування травми спинного мозку, хоча механізм позитивного впливу стовбурових клітин при цьому захворюванні до кінця не вивчений, а приживлення клітин в тканині спинного мозку було незначним. Вчені роблять висновок, що терапевтичний вплив інфузії стовбурових клітин обумовлений дією численних трофічних факторів, що виділяються введеними клітинами.

Заслуговує на увагу доповідь д-ра Alix Kay Berglund і співавт. (США) на тему «TGF-beta-2 зменшує поверхневу експресію MHC-I на мезенхімальних стромальних клітинах коней». Мезенхімальні стромальні клітини кісткового мозку знайшли широке застосування в лікуванні захворювань опорно-рухового апарату, проте показано, що несумісність за системою MHC-1 між донором і реципієнтом може призвести до імунологічних ускладнень. Тому, вченими розроблені методи молекулярних маніпуляцій з мезенхімальними стовбуровими клітинами для створення імунопривілейованого трансплантата. Одним з яких є застосування культури мезенхімальних стовбурових клітин з TGF-β2.

Др Emma Board-Davies і співавт. (Швеція) представили перспективну роботу «Клітини-попередники слизової оболонки ротової порожнини володіють широким спектром протибактерійної активності шляхом секреції остеопротегерину». Добре відомо, що стовбурові клітини-попередники, виділені зі слизової оболонки ротової порожнини, – нова популяція стовбурових клітин з вираженими імуносупресивними властивостями, можливістю інгібувати проліферацію лімфоцитів, причому останній ефект характеризується дозо- і контактозалежним характером. Однак, у даному дослідженні колегами показані революційні дані про те, що стовбурові клітини-попередники, виділені зі слизової оболонки ротової порожнини, здатні значно зменшувати ріст бактерій.

Вивченню біологічних властивостей мезенхімальних стовбурових клітин зубної пульпи присвячена і презентація д-ра Annelies Bronckaers і співавт. (Бельгія) «Ангіогенні властивості стовбурових клітин зубної пульпи людини in vitro і in vivo». Стовбурові клітини пульпи зубів легко виділяти, культивувати, кріозберігати, і вони являють собою привабливе джерело матеріалу для клітинної терапії. У даній роботі досліджено ангіогенні властивості мезенхімальних стовбурових клітин зубної пульпи. Показано, що ці клітини виділяють як про-, так і антиангіогенні чинники, зокрема васкулоендотеліальний факор росту (vascular endothelial growth factor (VEGF), моноцитарний хемотактичний білок-1 (monocyte chemotactic protein-1 (MCP-1), ендостатин. Показано, що мезенхімальні стовбурові клітини зубної пульпи стимулюють розвиток кровоносних судин за паракринним механізмом і, тому, можуть служити важливою клітинною сировиною для цілей тканинної інженерії, а також лікування захворювань, які супроводжуються недостатнім ангіогенезом.

Др Campos de Carvalho і співавт. (Бразилія) представили унікальні дані з вивчення впливу аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку на показники діяльності серцево-судинної системи собак, інфікованих Trypanossoma cruzi в хронічній фазі. Вчені зробили висновок, що терапія стовбуровими клітинами призводить до поліпшення функціональної активності міокарда при ураженні серця Trypanossoma cruzi, однак, даний ефект не спостерігається при застосуванні алогенних клітин.

Др Giuliana Castello Coatti і співавт. (Бразилія) представила роботу «Перицити, отримані з жирової тканини людини, підвищують виживання мишей з індукованим аміотрофічним латеральним склерозом, але тільки чоловічої статі». Незважаючи на суперечливі результати доклінічних досліджень, спрямованих на лікування аміотрофічного латерального склерозу із застосуванням мезенхімальних стовбурових клітин, відомо що ці клітини володіють імуносупресивною і нейропротективноюдією, зменшують прояви окисного стресу, що створює теоретичні передумови для клітинної терапії даного захворювання. Перицити являють собою більш гомогенну клітинну популяцію, і, крім секреції низки паракринних факторів, володіють унікальною перевагою – здатністю підтримують гематоенцефалічний бар’єр, що важливо при нейродегенеративних захворюваннях. На моделі аміотрофічного латерального склерозу у мишей досліджено терапевтичний ефект застосування культури перицитів і мезенхімальних стовбурових клітин, отриманих з жирової тканини людини. Цікаво, що у мишей-самців відзначався більш високий терапевтичний ефект проведеного лікування.

Др Caroline E. Gargett і співавт. (Австралія) виступила з роботою «Експансія недиференційованих ендометріальних мезенхімальних стовбурових клітин людини із застосуванням інгібітора маленьких молекул». Ендометріальні мезенхімальні стовбурові клітини – це нове джерело стовбурових клітин, що виділяються з внутрішньої оболонки матки – ендометрію, який володіє надзвичайно високим регенеративним потенціалом. У доповіді представлено можливість застосування інгібітора маленьких молекул, таких як A83-01, для експансії ендометріальних мезенхімальних стовбурових клітин з метою тканинної інженерії.

Співробітники Інституту клітинної терапії на рівні з провідними зарубіжними вченими теж представили аж 3 наукові доповіді:

1) Трансплантація плацентарних мультипотентних клітин не впливає на раннє і пізніше прогресування пухлини при канцерогенезі товстого кишечника, індукованого диметилгідразином у щурів

2) Гемопоетичні стовбурові клітини-попередники з плаценти людини, пуповинної крові і фетальної печінки

3) Мультипотентні клітини плаценти володіють властивостями трофобласта.

У роботах представлено унікальні дані з вивчення біологічних властивостей стовбурових клітин плаценти, пуповинної крові, фетальної печінки та перспективи  застосування стовбурових клітин плаценти у лікуванні злоякісних пухлинних захворювань.

За матеріалами: stemcellclinic.com

No Comments Yet.

Leave a comment

You must be logged in to post a comment.