Новини індустрії банкування пуповинної крові (за доповідями Всесвітнього конгресу з пуповинної крові (Монако, 2015)

esh_headerУ березні 2015 р. в Князівстві Монако відбувся V Всесвітній конгрес з пуповинної крові та інноваційних методів клітинної терапії. Конгрес традиційно проводила проф. Еліан Глюкман (Паризький у-т, Франція), яка в 1988 р. виконала першу у світі трансплантацію стовбурових клітин пуповинної крові дитині з анемією Фанконі.

У роботі Конгресу розглядалися актуальні питання біології стовбурових клітин пуповинної крові, еволюція банкування пуповинної крові, етичні та законні аспекти діяльності галузі, результати застосування пуповинної крові у дітей і дорослих, способи стимуляції приживлення трансплантата, інноваційні методи лікування незлоякісних захворювань.

На даний момент у світі виконано вже понад 35 000 трансплантацій пуповинної крові для лікування злоякісних та інших захворювань у дітей і дорослих. Станом на кінець 2013 р. у світовому реєстрі громадських банків пуповинної крові значилося майже 731 280 протипованих зразків, готових до трансплантації. Значно більше зразків пуповинної крові зберігається в банках сімейного типу.

Цікаво, що якщо на початку 90-х рр. ХХ століття лідирували родинні трансплантації стовбурових клітин пуповинної крові, то з 2000 р. щорічно збільшується кількість нерідних трансплантацій. Так, станом на 2014 р. нерідні трансплантації склали близько 90% від загального числа трансплантацій пуповинної крові, виконаних з 1988 р. Згідно даної статистики, з 1988 по 2014 рр. 53% трансплантацій пуповинної крові виконані у дітей і 43% операцій – у дорослих пацієнтів. Однак, з 2008 р. число трансплантацій пуповинної крові у дорослих щорічно перевищує їх кількість у дітей.

monaco_2
Перший у світі пацієнт, якому виконали пересадку стовбурових клітин пуповинної крові в 1988 р. (25 років після трансплантації, з родиною), http://www.esh.org/

Проф. Глюкман у своїй доповіді «Історія та майбутнє трансплантації пуповинної крові» звернула увагу, що показники виживання реципієнтів пуповинної крові сумісні з такими у реципієнтів кісткового мозку. А серед переваг пуповинної крові сучасні вчені розглядають негайну доступність трансплантата, відсутність ризиків для донора, етичність, застосовність як для дітей, так і дорослих пацієнтів, меншу частоту розвитку синдрому «трансплантат проти господаря». Негативним фактором трансплантації пуповинної крові вважається більш тривалий період приживлення трансплантату порівняно з кістковим мозком.

У світлі сучасної науки цінність пуповинної крові полягає не тільки в гемопоетичних стовбурових клітинах, але й інших клітинних популяціях – це дуже маленькі ембріональноподібні клітини, ендотеліальні колонієутворюючі клітини, мезенхімальні стромальні клітини пуповинної крові, необмежені соматичні стромальні клітини. Перераховані клітинні популяції перспективні для цілей регенеративної терапії.

Також, крім клітинних трансплантатів, пуповинна кров в якості біологічної сировини придатна для виготовлення тромбоцитарного гелю і плазмових препаратів, виділення імунокомпетентних клітин, зокрема лімфоцитів NK і Тreg та цілей гемотрансфузії.

monaco_3http://www.esh.org/

Крім акуальних питань стимуляції приживлення трансплантата пуповинної крові, профілактики та боротьби з інфекційними ускладненнями у реципієнтів, методик претрансплантаційної експансії стовбурових клітин пуповинної крові і лімфоцитів, індивідуалізації режимів кондиціонування у реципієнтів, на Конгресі також обговорювалися сучасні показання до регенеративної терапії із застосуванням стовбурових клітин пуповинної крові і ефективність останньої. Зокрема, були представлені перші результати застосування стовбурових клітин пуповинної крові в лікуванні бронхопульмональної дисплазії і травм спинного мозку.

За даними ВООЗ, бронхопульмональная дисплазія – основна причина смерті недоношених дітей. Отримані позитивні результати доклінічних дослідженнях на мишах стали передумовою до проведення 1 фази клінічного дослідження з вивчення ефективності застосування стовбурових клітин пуповинної крові в лікуванні бронхопульмональной дисплазії. Дві фракції стовбурових клітин пуповинної крові вводилися интратрахеально в праву і ліву легені в дозі 1-2×107 МСК / кг дітям у віці 7-14 днів після народження, на 24-26 тижні гестації. Порівняно з контрольною групою, вченими відзначено поліпшення респіраторних показників у дітей, які отримували інтратрахеально інфузії пуповинної крові.

У 2014 р. описано перший клінічний досвід успішного застосування стовбурових клітин пуповинної крові в лікуванні травми спинного мозку. В результаті проведеної клітинної терапії відзначено поліпшення чутливості, рухових функцій, навичок самообслуговування. Показано антиапоптичну дію стовбурових клітин при нейродегенеративних захворюваннях.

У міжнародному дослідженні колективу вчених з Eurocord – Monacord, EBMT і CIBMTR проаналізовано результати лікування 999 пацієнтів з серповидно-клітинною анемією, з яких 80% пацієнтів успішно вилікували за допомогою трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин.

Колектив вчених із компанії “Sangramo Biosciences” представив надзвичайно цікаву доповідь по високотехнологічних методах лікування таласемії і серповидно-клітинної анемії, які включають таргетну модифікацію генів в гемопоетичних стовбурових клітинах. Дана технологія може врятувати тисячі хворих таласемією від складних, а часто безрезультатних, пошуків донора гемопоетичних стовбурових клітин.
А проф. Жан-Антуан Ribeil (Париж, Франція) у доповіді «Генна терапія порушень бета-глобіну: перші результати» представив результати 2 клінічних випробувань, присвячених вивченню генної терапії ex-vivo у лікуванні пацієнтів з β-таласемією майор. За даними авторів дослідження, безпечність такого роду лікування β-таласемії співставна з аутологічною трансплантацією, не враховуючи можливі ускладнення самої генної терапії. Перевагою генної терапії талассемій є раннє досягнення незалежності від трансфузій.

Представник з Бразилії поділився досвідом функціонування програми публічного банкування пуповинної крові в країні. Так, в публічному банку пуповинної крові, створеному при клініці лікарні де Clinicas де Порто (Бразилія) з 2001 по 2014 рр. вдалося заготовити 1300 зразків пуповинної крові. В цілому в Бразилії функціонує 17 банків пуповинної крові.

А колеги з Канади розповіли про досвід першого року функціонування Національного канадського публічного банку пуповинної крові. Національний публічний банк пуповинної крові в Канаді створений 14 березня 2011р. Міністерством здоров’я Канади на національну програму банкування пуповинної крові виділено інвестиції в розмірі 48 млн доларів протягом 8-річного періоду. За перший рік діяльності банку зібрано 1348 зразків за методикою ex-utero і 720 зразків – in-utero. Придатними до подальшого кріозбереження згідно з вимогами до публічних банків пуповинної крові виявилися 346 і 207 зразків відповідно – приблизно 25%. Мікробна контамінація мала місце в 0,29% зразків пуповинної крові, зібраних ex-utero, і 2,42% – in-utero. Середній об’єм зразка пуповинної крові, зібраного за методикою in-utero, становив 96,7 мл і 85 мл – ex-utero.
Подсумовуючи основні повідомлення V Всесвітнього конгресу з пуповинної крові та інноваційних методів клітинної терапії (Монако, 2015), можна зробити висновок про те, що індустрія банкування пуповинної крові активно розвивається в усьому світі.

Постійне вдосконалення методик експансії стовбурових клітин і режимів кондиціонування, фасилітації приживлення трансплантата сприяє збільшенню кількості та підвищенню ефективності трансплантації стовбурових клітин пуповинної крові. Досягнення сучасної науки також визначають нові тренди клітинної терапії – таргетная генна терапія, застосування маніпульованих клітин, біоінженерія та інші.

Огляд підготовлений Насадюк Х.М.

No Comments Yet.

Leave a comment

You must be logged in to post a comment.