Бурхливий розвиток біотехнологій і клітинної терапії зумовили виникнення цілої нової індустрії – банкування пуповинної крові, інших клітин і тканин людини, з формуванням відповідного законодавства, виникненням низки нових медичних спеціальностей і профільних підприємств. В даний час біотехнології, як нова повноцінна галузь медичної промисловості, розвиваються поряд з фармацевтичною індустрією, навіть у багатьох аспектах конкуруючи з нею, пропонуючи більш ефективні продукти для терапевтичних цілей і нове покоління медичних імплантів.

На сьогоднішній день Національний Інститут здоров’я (США) налічує більше 1500 поточних клінічних досліджень з вивчення ефективності препаратів стовбурових клітин дорослого організму для лікування раку, цукрового діабету, серцево-судинних і автоімунних захворювань ітд. На недавньому самміті зі стовбурових клітин, який проходив у Нью – Йорку, визнаний бізнес-аналітик, президент медичної аналітичної компанії RRY Publications Робін Янг повідомив, що в світі налічується більше 34 мільйонів пацієнтів, яким показана клітинна терапія і, за прогнозами експертів, до 2017 р. біотехнологічна індустрія США заробить понад 8,5 мільярда доларів, а стовбурові клітини щорічно будуть застосовуватися як мінімум в 1 973 мільйонах медичних процедур.

Тільки в США за останні 30 років 1 мільйон пацієнтів отримали лікування власними стовбуровими клітинами з різних джерел, а американські клініки щорічно витрачають близько 150 мільйонів доларів на закупівлю клітинних препаратів та обладнання для їх виробництва. Водночас уряди розвинених країн світу активно фінансують наукові розробки, пов’язані з біотехнологіями. Так, декілька років тому міністерство оборони США уклало договір із компанією Osiris Therapeutics в Меріленді на суму 224 700 000 доларів на препарат із мезенхімальних стовбурових клітин як медичну протидію ядерному тероризму та іншим можливих надзвичайним ситуаціям. Після схвалення цього клітинного препарату американською організацією з нагляду за якістю продуктів харчування та фармпрепаратів (FDA) уряд США планує закупити як мінімум 20 000 доз даного лікарського засобу і в замороженому вигляді в якості стратегічного медичного запасу зберігати його в різних штатах країни.

У Європі число трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин складає більше 20 на 1 мільйон населення, а в деяких країнах перевищує 40-50 на 1 мільйон жителів.

Серед джерел гемопоетичних стовбурових клітин в останні роки значно зросла частота застосування пуповинної крові, перевищивши в 2010 р. кількість трансплантацій стовбурових клітин периферичної крові у осіб, молодших 20 років. У той же час в Японії близько 50% неспоріднених трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин проводяться з використанням пуповинної крові. А кількість грантів, виданих в США для дослідження пуповинної крові, збільшилася з 122 у 2008 році до 167 у 2012 році, тобто майже на 40 % протягом п’яти років.

association

 

В даний час банки пуповинної крові існують майже в кожній розвиненій країні, а також у більшості країн, що розвиваються. Розрізняють сімейні банки пуповинної крові і публічні. Перші спеціалізуються на персональному зберіганні зразків пуповинної крові для сімей, які замовили дану послугу, що прирівнюється до біологічного страхуванню – при необхідності, збережені стовбурові клітини будуть застосовані для лікування дитини, з чиєї пуповини вони зібрані, або інших членів її сім’ї. У деяких штатах США витрати батьків на персональне зберігання пуповинної крові вираховуються з податків. Також за наявності показань до застосування стовбурових клітин у старшої дитини збереження пуповинної крові при народженні молодшої в деяких країнах світу покривається страховими компаніями.

Публічні банки пуповинної крові існують за рахунок державного фінансування і зберігають оброблені і протиповані згідно системи HLA зразки пуповинної крові, доновані породіллями добровільно в державний банк

Інформація щодо всіх зразках з публічних банків занесена в міжнародні реєстри донорів гемопоетичних стовбурових клітин і, при появі запиту на трансплантат певного фенотипу, даний зразок передається до відповідного трансплантаційного центру всередині країни або закордоном. Наприклад, близько 20% зразків пуповинної крові, заготовлених в США, експортується закордон. Публічні банки пуповинної крові створені і активно функціонують у США, Канаді, Франції, Італії, Іспанії Німеччини, Японії, Китаї та інших країнах.


(По данным Lydia Foeken, WMDA, 2010)
Основними країнами-постачальниками трансплантатів пуповинної крові вважаються США, Японія, Іспанія, Франція, Італія, Австралія.
shem1shem2
(Згідно даних Lydia Foeken, WMDA, 2010)

 

shem3
(Згідно даних Lydia Foeken, WMDA, 2010)

 

Далі, в таблиці 1 наведені дані World Marrow Donor Association (WMDA), що відображують статистику щодо міжконтинентального обміну зразків пуповинної крові.

Таблиця 1. Дані по міжконтинентальному обміну зразків пуповинної крові

Обмін зразків пуповинної крові між континентами

К-ть зразків, використаних інтраконтинен-тально

К-ть імпортованих

зразків

К-ть експортованих

зразків

Африка

0

2

0

Азія

1,263

58

61

Австралія

32

47

93

Європа

617

401

286

Північна Америка

1,161

267

517

Південна Америка

24

182

0

(Джерело: WMDA, 2009 г.)

Станом на 2013 р. індустрія банкування пуповинної крові залишається однією з таких, що найбільш швидко розвивається у світі. Якщо в 2005 р. у світі налічувалося тільки 23 активно функціонуючих банки пуповинної крові, то в 2013 р. їх кількість складає вже понад 480. Тобто, тільки за семирічний період відзначається 21-кратне збільшення (на 2 100%) кількості компаній, що беруть участь в біотехнологічної промисловості.

За 2012-2013 рр. у світі промисловість банкування пуповинної крові збільшилася в 2 рази як за рахунок появи на ринку нових гравців і послуг, так і зростання доходів від існуючих операцій. Таке швидке зростання ринку представляє як можливості отримати прибуток, так і несе величезну конкуренцію.

Доцільність тривалого зберігання пуповинної крові підтвердила опублікована в 2003 р. робота одного з головних дослідників пуповинної крові Х. Броксмеєра про те, що проліферативна здатність стовбурових клітин пуповинної крові не пошкоджується протягом 15-річного зберігання в рідкому азоті. Через 9 років ще одна робота підтвердила, що 24-річне зберігання пуповинної крові при температурі-180С також не має негативного впливу на якісні показники стовбурових клітин.

Таблица 2. Вартість наданих зразків пуповинної крові на разних континентах і загальний оборот

Регіoн

Вартість, USD

К-ть зразків

Загальна вартість,

USD

Америка

34 200

1 702

58 208 400

Європа

24 300

815

19 804 500

Азія

20 600

1 232

25 379 200

Загалом

 79 100

3 749

103 392 100

(Джерела: WMDW, WMDA, SBSC, 2009 г.)

На сьогоднішній день в індустрії банкування клітин і тканин людини, крім кріозберігання стовбурових клітин пуповинної крові, активно розвиваються нові напрямки. Це – збереження тканини пупкового канатика, стовбурових клітин жирової тканини, амніотичної рідини, молочних зубів, ендометріальних стовбурових клітин та ін. У 2012 р. японський вчений Сінья Яманака та англійський дослідник Джон Гердон отримали Нобелівську премію за відкриття можливості перепрограмування дорослих стовбурових клітин в клітини з індукованою плюрипотентністю (iPS-клітини), тобто переводити їх у стан, схожий із ембріональними клітинами. У липні 2013 р. японське міністерство охорони здоров’я дало умовне зелене світло для клінічних випробувань із застосуванням iPS-клітин.

Послугу щодо збереження стовбурових клітин тканини пупкового канатика вперше ввела в 2009 р. компанія HealthBanks Biotech Company в Тайвані. У тому ж 2009 р. цю послугу запропонували в Гонг Конгу компанії HealthBaby та відділ Cryolife, що теж базується в Гонг Конгу. В даний час збереженням стовбурових клітин тканини пупкового канатика займається 9 банків в США, і кожні 3-4 місяці як мінімум один новий кріобанк додає цю послугу. Схожа тенденція спостерігається в Європі, і трохи менше на Близькому Сході.

Також все більшу увагу клініцистів привертає жирова тканина в якості багатого і доступного джерела мезенхімальних стовбурових клітин. Перші спроби виділити стовбурові клітини з жирової тканини належать вченим Rodbell і Jones і датовані 1960 роком. Важливою біологічною характеристикою стовбурових клітин жирової тканини є знижена експресія антигенів HLA, і, відповідно, низька імуногенність. Стовбурові клітини жирової тканини активно досліджуються в клінічних випробуваннях з лікування серцево-судинних захворювань і уражень нервової системи, і в основному фінансуються компаніями, що спеціалізуються по банкуванню стромально-васкулярної фракції жирової тканини та виробництві обладнання для цієї галузі. Стромально-васкулярна фракція жирової тканини – привабливий матеріал для цілей пластичної та реконструктивної хірургії, оскільки володіє не тільки характеристиками біонаповнювача, але й виконує ендокринну, екзокринну й паракринну функції. Результати тривалих спостережень за пацієнтками, яким провели реконструктивну хірургію молочних залоз з використанням автологічної жирової тканини поки відсутні, але опубліковані на сьогоднішній день дані літератури свідчать про безпечність такого підходу.

Ще одним багатим джерелом стовбурових клітин і ряду інших цінних біологічно активних речовин є плацента.

Доведено, що гемопоетичних стовбурових клітин в плаценті міститься в в 10 разів більше, ніж у пуповинній крові. Однак, через надзвичайну складність і високу вартість виділення стовбурових клітин із плаценти у світі тільки декілька кріобанків пропонують послуги зі збереження плацентарної тканини. В Україні послугу з виділення і кріозберігання стовбурових клітин плаценти, як і виготовлення ексклюзивних препаратів для медичних і косметичних цілей пропонує Інститут клітинної терапії.

У січні 2007 р. дослідники з Університету Уейк Форест (Північна Кароліна, США) під керівництвом доктора Ентоні Атала з Гарварду повідомили про відкриття нового виду стовбурових клітин, виявлених у амніотичній рідині (навколоплідних водах), які, володіючи надзвичайно високим проліферативним потенціалом і здатністю до мультилінійної диференціації, є надзвичайно привабливими для цілей тканинної інженерії та пренатальної корекції аномалій розвитку плоду. Вважається, що стовбурові клітини амніотичної рідини можуть стати потенційною заміною ембріональних стовбурових клітин в дослідженнях і терапії.

В останнє п’ятиліття в країнах Європи, Азії та США виникли кріобанк, що спеціалізуються на виділенні і кріозберіганні мезенхімальних стовбурових клітин молочних зубів і зубів мудрості. Однак, можливість їх клінічного застосування поки що досліджується лише в експериментальних дослідженнях.

Наявність рідкісних клітин, що володіють характеристиками соматичних стовбурових клітин, відносно недавно виявлено в ендометрії. Терапевтичні стратегії застосування цих клітин у лікуванні захворювань в даний момент знаходяться на стадії доклінічних і ранніх клінічних досліджень. У 2012 р. в США стартувало клінічне дослідження (1-2 фази) з вивчення безпечності та ефективності застосування ендометріальних стовбурових клітин у лікуванні критичної ішемії нижніх кінцівок. Однак, в США, Європі, Індії вже створені кріобанки, що пропонують послугу збереження ендометріальних стовбурових клітин.

Висока частота розвитку безпліддя у обох статей після проведення хіміо-та / або радіотерапії, значне поліпшення ефективності лікування раку і збільшення тривалості життя онкологічних хворих зумовили пошуки ефективних методів збереження фертильності у таких пацієнтів і розвиток ще одного напрямку в галузі банкування біологічного матеріалу –кріозберігання репродуктивних клітин і тканин.

Кріозберігання репродуктивних клітин і тканин у онкохворих в основному передбачає кріоконсервування сперми і / або тестикулярної тканини у чоловіків / хлопчиків і збереження оваріальної тканини у жінок / дівчат, що в розвинених країнах світу вже стало рутинною практикою у пацієнтів репродуктивного віку перед гонадотоксичним лікуванням.

Після лікування злоякісного захворювання, заморожена тканина яєчника підсаджується назад жінці і забезпечує відновлення репродуктивної функції. За даними літератури, на сьогоднішній день у світі народилося вже як мінімум 25 дітей у жінок після ретрансплантації замороженої тканини яєчника.

Серед країн Європи Україна може похвалитися найбільш давніми традиціями кріоконсервування клітин і тканин людини. Саме в Україні в 1984 р. були збережені перші в Європі зразки пуповинної крові.

Перший кріобанк пуповинної крові в Україні був створений у 2003 р. на базі Інституту клітинної терапії в Києві і, відповідаючи вимогам ліцензійних умов, також першим в країні отримав ліцензію на діяльність банку пуповинної крові, інших клітин і тканин людини. Крім того, Інститут клітинної терапії пропонує ексклюзивну послугу зі збереження плаценти, а також репродуктивних клітин і тканин.

Величезний досвід застосування клітинних препаратів накопичений в Центрі ембріональних тканин «ЕмСелл». З 1994 року в цій клініці було виконано більше 7500 пересадок клітинних трансплантатів.

Також в Україні визнаним лідером в області клітинного і тканинного культивування, а також розробки і впровадження в клінічну практику високотехнологічних способів лікування різних захворювань з використанням стовбурових клітин є ДУ Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака НАМН України (м. Донецьк).

Враховуючи високу онкогематологічну захворюваність в Україні, значну різноманітність HLA-фенотипу населення країни, що ускладнює пошуки сумісного донора кісткового мозку, а також вагомі досягнення вітчизняних учених у галузі кріозберігання гемопоетичних стовбурових клітин, наступним етапом розвитку клітинної медицини в Україні має бути створення державного банку пуповинної крові на кшталт багатьох розвинених країн світу.