Першу у світі трансплантацію пуповинної крові виконано у 1988 р. для лікування анемії Фанконі у дитини. З того часу статус пуповинної крові радикально змінився – з медичних відходів до альтернативного кістковому мозку трансплантата гемопоетичних стовбурових клітин. На сьогоднішній день пуповинна кров застосовується приблизно в 10% випадків при пересадці гемопоетичних стовбурових клітин дорослим пацієнтам.

Пуповинна кров володіє низкою переваг порівняно з іншими джерелами стовбурових клітин. Це – швидка доступність, менша частота розвитку синдрому «трансплантат-проти-хазяїна», менший ризик передачі цитомегаловірусної інфекції, допустимість несумісності згідно системи людського лейкоцитарного антигену (HLA), у відповідності з якою підбирають кістковий мозок та інші органи для трансплантації.

Доведено, що пуповинна кров здатна відновлювати кровотворення після кондиціонування (хіміо- / радіотерапії) у лікуванні злоякісних і незлоякісних захворювань. Крім того, пуповинна кров містить негемопоетичні стовбурові клітини, здатні диференціювати у різні типи клітин і тканин. Ця пластичність дозволяє застосовувати пуповинну кров не тільки в гематології, але і в регенеративної медицині для лікування багатьох захворювань, включаючи нейродегенеративні хвороби, дитячий церебральний параліч, цукровий діабет та його ускладнення, вроджені вади серця.

У зв’язку зі зростаючим застосуванням алогенних траснплантацій гемопоетичних стовбурових клітин пуповинної крові як в гематології, так і в регенеративній медицині, розширюється і діяльність банків пуповинної крові. Останні бувають публічними / державними, які займаються збором, обробкою і кріозберіганням трансплантатів пуповинної крові для потреб населення і біобанки сімейного типу, в яких кожна охоча сім’я може зберегти стовбурові клітини пуповинної крові свого новонародженого для родинного застосування на випадок важкого захворювання.

Застосування пуповинної крові в трансплантології

Найпоширенішим показанням до застосування пуповинної крові є злоякісні захворювання кровотворення, які лікуються хіміо- / радіотерапією і алогенною трансплантацією гемопоетичних стовбурових клітин (таблиця 1). Більшість трансплантатів пуповинної крові отримують від її анонімного донорства в публічних банках, рідше від спрямованого банкінгу в банках сімейного типу. Вимоги до імунологічної сумісності відповідно до системи HLA при трансплантації пуповинної крові не такі суворі, як у випадку застосування кісткового мозку, і ризик розвитку синдрому «трансплантат-проти-хазяїна» нижчий.

Однак, при використанні пуповинної крові вищим є ризик неприживлення траснплантата. Тому, сьогоднішні дослідження спрямовані на поліпшення приживлення пуповинної крові у пацієнтів – це технології експансії (розмноження) клітин ex-vivo, введення додаткових популяцій клітин, ex-vivo експрес / інженіринг імунних клітин пуповинної крові.

Регенеративна медицина

Методи лікування із застосуванням пуповинної крові на даний момент широко вивчаються у лікуванні негематологічних захворювань як форма клітинної регенеративної терапії або імуномодуляції (таблиця 2). З цією метою переважно застосовуються аутологічні (власні) клітини, і лікування може здійснюватися тільки в рамках клінічних досліджень. Сім’ї, зацікавлені участю у клінічному дослідженні, повинні відвідати https://clinicaltrials.gov.

Роль банків пуповинної крові сімейного типу

Більшість трансплантатів пуповинної крові, які застосовуються при гематологічних трансплантаціях у дітей і дорослих отримують з публічних банків пуповинної крові. Рідше реципієнти пуповинної крові мають членів сім’ї, які передали пуповинну кров до публічного біобанку. За даними Центру міжнародних досліджень трансплантації крові і кісткового мозку (Center for International Blood and Marrow Transplant Research (CIBMTR), протягом 12-річного періоду (з 2000 по 2012 рр.) 244 пацієнти отримали споріднений трансплантат пуповинної крові в 73 центрах. Ці трансплантації виконані, в основному, при гострому лейкозі (37%), гемоглобінопатіях (29%), анемії Фанконі (7%) та імунних або метаболічних порушеннях (18%).

За даними реєстру Eurocord, більше 500 пацієнтам виконані трансплантації спорідненої пуповинної крові, а 4-річне виживання досягнуто у 91% пацієнтів з незлоякісними захворюваннями і 56% – із злоякісними захворюваннями. Основними гематологічними показаннями до лікування стовбуровими клітинами пуповинної крові у дітей були лейкоз, гемоглобінопатії або спадкові гематологічні, імунологічні чи метаболічні захворювання (таблиця 3).

Висновки

Пуповинна кров здатна відновлювати кровотворення після кондиціонуючої хіміотерапії при лікуванні злоякісних і доброякісних захворювань. Доступність пуповинної крові через публічні або сімейні біобанки дозволяє пацієнтам, у яких немає донора, отримати життєво необхідний трансплантат гемопоетичних стовбурових клітин. І оскільки пуповинна кров здатна регенерувати тканини і регулювати функцію імунної системи, цей біоматеріал має величезний потенціал застосування у лікуванні багатьох негематологічних захворювань.

Таблиця 1

Захворювання, що лікуються трансплантацією пуповинної крові сиблінга або родинного донора

Злоякісні захворювання

Незлоякісні захворювання

Гострий лімфобластний лейкозГострий мієлобластний лейкозЮвенільний хронічний мієлолейкоз Хронічний лімфоцитарний лейкоз Хронічний мієлолейкоз Неходжкінська лімфома Ходжкінська лімфома Нейробластома Мієлофіброз Множинна мієлома Солідні пухлини

Анемія ФанконіІдіопатична апластична анеміяТаласемія Серповидноклітинна анемія Амегакаріоцитарна тромбоцитопенія Синдром Костмана Синдром Блакфана-Даймонда Вроджений дискератоз Готрий комбінований імунодефіцит Лімфопроліферативний синдром, синдром Віскотта-Олдрича Хвороба Краббе Синдром Хурлера Синдром Санфіліппо Синдром Хунтера Синдром Гунтера Остеопетроз Глобоїдно-клітинна лейкодистрофія Метахроматична лейкодистрофія Адренолейкодистрофія Хвороба Тая-Сакса Синдром Леша-Ніхана Хвороба Сандхоффа Інші рідкісні метаболічні та первинні імунодефіцитні захворювання

Список захворювань, модифікований Cairo та співавт., BBMT, 2008

Таблиця 2

Нові показання до застосування пуповинної крові в регенеративній медицині

Захворювання, що досліджуються
Травма спинного мозку	Цукровий діабет 1 типу
Захворювання легень у новонароджених	Цукровий діабет 2 типу
Інсульт	Облітеруючий тромбангіїт
Нейродегенеративні захворювання	Критична ішемія кінцівок
Церебральний параліч	Черепно-мозкова травма
Аутизм	Вроджені вади серця
Недоношеність	Синдром гіпоплазії лівого шлуночка
Відставання в розвитку	Ідіопатична дилатаційна кардіоміопатія
Рани/опіки шкіри	Цироз печінки
Бульозний епідермоліз	Вірусний гепатит
Ревматоїдний артрит	Виразковий коліт / хвороба Крона
Системний червоний вовчак	Міодистрофія Дюшенна
Втрата слуху у дітей	Гідроцефалія
Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія	Внутрішньоутробне ураження головного мозку / інсульт

Таблиця 3

Родинні трансплантації пуповинної крові за даними EUROCORD

Злоякісні захворювання	Незлоякісні захворювання
Гострий лімфобластний лейкоз	Метаболічні захворювання
Гострий мієлолейкоз	Анемія Фанконі
Мієлодиспластичний синдром	Таласемія
Хронічний мієлолейкоз	Серповидноклітинна анемія
Неходжкінська лімфома	Підгострий комбінований  імунодефіцит
Ходжкінська лімфома	Інші захворювання
Солідні пухлини

За матеріалами: http://www.cb-association.org/indications-for-utilization-of-stored-umbilical-cord-blood

Автори оригінальної статті: Mitchell S. Cairo, MD, Tamila L. Kindwall-Keller, DO, MS