Трансплантація органів, клітин і тканин — сучасний високоефективний метод лікування низки важких захворювань при термінальній стадії органної недостатності.

Трансплантація вважається індикатором якості та рівня надання медичної допомоги, а також ступеня розвитку країни та суспільства. Відсутність або недостатній розвиток трансплантаційної служби — свідчення слабкості і недалекоглядності державного апарату, ознака країни третього світу.

У даний час в США щорічно виконується близько 26-28 тисяч трансплантацій; в Іспанії — більше 3 тисяч; у Польщі понад 1500 трансплантацій на рік. Серед пострадянських країн лідируючими за кількістю трансплантацій є Естонія, виконуючи щорічно 46,2 трансплантацій на 1 млн населення, Латвія — 36,2 і Литва — 22,4 на 1 млн населення в рік.

В Україні зародження транспланталогії можна датувати 1912 р., коли В.П. Філатов вперше виконав трансплантацію рогівки. У 1930 р. в Україні була проведена перша трансплантація нирки в експерименті, а в 1933 р. — в клініці. У 1994 р. в Запорізькому центрі трансплантації проф. О.С. Никоненко виконав першу в Україні трансплантацію печінки від донора-трупа. У 2000 р. в Україні виконана перша трансплантація кісткового мозку. У 2001 р. проф. В.Ф. Саєнко та О.Г. Котенко вперше в країні в стінах Інституту хірургії та трансплантології ім. А.А. Шалімова провели трансплантацію частини печінки від живого родинного донора, а проф. Б. М. Тодуров в тому ж році виконав першу в Україні трансплантацію серця.

За останні 10 років в Україні виконано 949 трансплантацій нирки, печінки, серця, підшлункової залози. З них 394 трансплантації проведено в НІХТ ім. О.О.Шалімова, що становить 41,5% від усіх трансплантацій в Україні. Також за останні 10 років в Україні зроблено 97 трансплантацій печінки, з яких — 94 пересадки частини печінки від живого родинного донора в НІХТ ім. О.О.Шалімова і 3 трансплантації трупної печінки в Запорізькому центрі трансплантації під керівництвом А.С. Никоненко. З 94 трансплантацій частини печінки від живого родинного донора в половині випадків трансплантації виконані дітям віком від 5 міс до 18 років. В середньому в НІХТ ім О.О.Шалімова проводиться 12-13 трансплантацій печінки в рік. Однак, потреба в пересадці печінки по Україні становить від 800 до 1200 трансплантацій щорічно. З 2010 по 2014 рр. в Україні виконано 612 органних трансплантацій, але щорічні потреби в трансплантації органів в країні в сотні разів перевищують ці цифри.
У світі на сьогоднішній день відзначається зростання трансплантаційної активності, прогрес в організації донорського процесу, оптимізація консервування органів, розширення показань до донорства, нові підходи в оперативній техніці, розширення переліку органів, що пересаджуються, нові підходи до імунологічного моніторингу, застосування нових імуносупресантів і протоколів.

У даний час державою, якій вдалося організувати одну з найбільш успішних трансплантаційних служб світу, вважається Іспанія. Нині в Іспанії проведено більше 90 000 пересадок органів, 300 000 пересадок тканин і близько 50 000 трансплантацій кісткового мозку і переливань пуповинної крові. Жителі Іспанії, яким необхідна трансплантація органів, мають найбільші шанси серед жителів планети їх отримати. Середній термін очікування нирки в Іспанії становить близько року, печінки — шість місяців, серця — три місяці. Донорство та пересадка органів в Іспанії регулюються на законодавчому рівні. Донорство органів, тканин і клітин відбувається виключно добровільно і не є способом отримання будь-якої економічної вигоди. Людина, що бажає після смерті передати свої органи для пересадки іншій людині, оформляє картку донора. Але після смерті донора згода родичів на вилучення органів для трансплантації є обов’язковою. Відсоток прижиттєвих згод на донорство органів в Іспанії досягає 85%. У кожній лікарні Іспанії введено посаду трансплантаційного координатора.

Аналізуючи розвиток трансплантології в країнах ближнього зарубіжжя, слід в першу чергу описати надзвичайно успішний досвід білоруських колег в організації трансплантологічної служби. У 2013 р. в республіці Білорусь набув чинності Закон «Про трансплантацію органів і тканин», який дозволив реформувати систему донорства органів і забезпечити зростання кількості органних трансплантацій в 2013 р. в 50 разів порівняно з 2005 р. Так, в 2013 р. за кількістю ефективних трупних донорів на 1 млн. жителів республіка Білорусь зайняла 10-е місце в світі. У 2013 р. в Білорусі кількість ефективних трупних донорів становила 18,1 на 1 млн жителів, тоді як в Україні — 0,2, у Польщі — 15,5, у Німеччині — 10,7.

Серед країн світу, що успішно організували трансплантаційну службу можна також відзначити Бангкок і Таїланд де спрощення моделі посмертного донорства дозволило за три роки вдвічі збільшити кількість трансплантацій від посмертних донорів.

У 2013 р. в Румунії з введенням 35 посад трансплантаційних координаторів протягом року діагностовано 250 смертей мозку, виконано 135 вилучень органів і 500 подальших трансплантацій порівняно з 2011 р., коли було знайдено тільки 100 потенційних донорів і виконано 75 вилучень органів.

Збільшення трансплантаційної активності в останні роки відзначено і на Кіпрі. Це невелика держава з мультикультурним населенням (1,9 млн), що реєструвала в 2012 р. 3 000 згод на посмертне донорство, в 2014 р. зареєструвала вже 30 000 згод. Прогресу в трансплантології на Кіпрі досягнуто завдяки навчанню трансплантологічних координаторів в Барселоні, проведенню інформаційних кампаній, нагородженню донорів.У сучасній трансплантології все частіше виконуються пересадки органів від літніх донорів (старших 70 років) і трансплантації печінки при несумісності згідно групи крові.

У вересні 2014 р. у Швеції відбулися перші успішні пологи у жінки після трансплантації матки.

За даними Міжнародного реєстру трансплантації рук і тканинних композитів (Institute of Hand Surgery, Калгарі, Італія), з 1998 по 2014 рр. виконано 66 трансплантацій верхньої кінцівки, 22 трансплантації однієї руки і 22 трансплантації двох рук.
З 2005 року в світі виконано 20 трансплантацій обличчя (щік, носа, губ, періоральних тканин).

За даними штату Філадельфія (США) у період 1987-2013 рр. зареєстровано 122 вагітності у 71 жінки після трансплантації серця, 3 вагітності після 2-х трансплантацій серця і 1 вагітність після 3-трансплантацій серця. 82 вагітності у реципієнток серця закінчилися пологами. Середня вага новонароджених склала 2 550 гр. Серед дітей, народжених від матерів ыз донорським серцем, 72 дитини здорові і розвиваються нормально, їх середній вік становить 7,7 ± 5,9 років.

Крім органної трансплантології, в останні роки все ширше розвивається клітинна та тканинна трансплантація, і Україна входить в клуб країн світу, де методи трансплантації клітин людини широко застосовуються в клінічній практиці.

У 2008 р. Інститут клітинної терапії став першим медичним закладом України, що отримав право на проведення клінічних випробувань із застосуванням стовбурових клітин. А 5 років по тому, у 2012 р. Міністерство охорони здоров’я України затвердило методи клітинної терапії панкреонекрозу та критичної ішемії нижніх кінцівок, розроблені Інститутом клітинної терапії.

Варто також відзначити, що більша частина трансплантатів стовбурових клітин, які застосовуються у провідних науково-дослідних інститутах і клініках України, виготовляє Інститут клітинної терапії. У даний час в Україні біоматеріал, оброблений в Інституті клітинної терапії, найбільш часто застосовується в клінічній практиці.

Вагомих успіхів у клітинній трансплантології в Україні досягли вчені з ДУ «Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова» НАМНУ, де із застосуванням методів клітинної нейротрансплантації проліковано 1043 пацієнта з різними неврологічними порушеннями. Поліпшення стану відзначено в 79% хворих. Інститутом нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова НАМН України у співпраці з Інститутом клітинної терапії розроблені методи виділення хондроцитів, і розроблена технологія лікування пацієнтів з міжхребцевими килами із застосуванням трансплантації аутологічних хрящових клітин. На сьогоднішній день із застосуванням даної інноваційної технології вже успішно проліковано 5 пацієнтів. Культивування хондроцитів для всіх пацієнтів перед трансплантацією проводив Інститут клітинної терапії.

Регенеративна терапія також активно розвивається в республіці Білорусь, де вже офіційно затверджені 17 клітинних технологій з лікування розсіяного склерозу, раку молочної залози, цукрового діабету, аміотрофічного латерального склерозу і багатьох інших важких захворювань, є досвід амбулаторної клітинної терапії.
Враховуючи високий рівень розвитку сучасної хірургічної техніки та біотехнологій, можна зробити прогноз, що трансплантологія майбутнього ґрунтуватиметься на пересадці тканинноінженерних органів, вирощених із стовбурових клітин.

У підготовці статті використано матеріали науково-практичної конференції «Трансплантація — сьогодення, минуле і майбутнє», Київ, 2014 (доповіді акад. НАМНУ В. Цимбалюка, д.м.н. Р. Солютіна, акад. НАМНУ А. Никоненка, д.мед.н. О. Руммо, к.мед.н. А. Дзядзька, д.мед.н., лауреата Державної премії України О. Котенка, д.мед.н. В. Денисова, д.мед.н . Р. Зограбяна, к.б.н. В. Шаблія, а також дані Асоціації кріобанків http://stemcellbank.org.ua/v-ispanii-proveli-50-000-transplantacij-kostnogo-mozga-i-pupovinnoj-krovi/